To have reached the light barrier, to have reached the speed of light, is a historical event which throws history in disarray and jumbles up the relation of the living being towards the world. The polity that does not make this explicit, misinforms and cheats its citizenry. We have to acknowledge here a major shift which affects geopolitics, geostrategy, but of course also democracy, since the latter is so much dependent upon a concrete place, the “city.”
Paul Virilio
Інформаційне місто – це один із елементів глобальної мегаструктури. Воно сконцентроване і сконденсоване: місто створює умови для співіснування та взаємодії великої кількості різноманітних аналогових та цифрових об’єктів та перебігу процесів різної швидкості та інтенсивності. В той самий час, інформаційне місто – розподілене, розпорошене i розтягнене далеко поза межі окремо взятих держав: парадоксальна топологія інформаційного міста в тому, що своїми розмірами воно завжди поступається глобальному селу. Мапа і територія інформаційного міста ніколи не співпадають.
Курс має на меті ознайомити студентів із засадничими поняттями інформаційної теорії та політ-економії, які допоможуть нам наповнити іншим смислом цей опис, який на разі, напевно, радше нагадує магічний реалізм Борхеса, ніж зображення реального урбаністичного середовища. Ми приділимо увагу останнім науковим дискусіям про історичнi обставини й специфіку трансформації та реорганізації модерних юрисдикцій i політичної географії задля розподілy контролю та встановлення нових ієрархій свiтового інформаційного ринку.
У наших дискусіях, ми звернемося до класичних філософських робіт Карла Маркса, Зиґмунда Фройда, Жиля Делеза, Мішеля Фуко, Карла Шмітта, Жака Лакана та Юрґена Габермаса. За допомогою цих та найсучасніших досліджень, ми критично осмислимо поняття “інформаціне місто”: чому так успішно продається і купується бренд інформаційного міста? яку роль відведено в цій структурі користувачеві? чи порушуються права мешканців інформаційного міста? хто опікується процесом інформування корустувачів про специфіку функціонування інформаційних технологій та міста? кому вигідно підтримувати “рівень необізнаності” користувачів? як статус користувача конфліктує зі статусом громадянина?
Ми розглянемо місто як платформy, яка одночасно уможливлює і утруднює перебіг інформаційних процесів. Чи не найважливішим акцентом нашого курсу буде питання матеріальної природи інформації – від бітів та байтів до гіпероб’єктів (радіації, пилу, ДНК) – у її цифрових та аналогових форматах, у її органічних та штучних формах. За допомогою теоретичних та методологічних ресурсів медійної археології, ми простежимо механізми колобігу, злиття та трансформації цих інформаційних форм і форматів, які сьогодні визначають життя інформаційного міста.
інформаційне місто = 